| |||||||||||
|
Ми вибираємо, нас вибирають
Немає,
мабуть, такої людини, яку б не хвилювала
тема міжособових стосунків і гармонії
подружнього життя. Кожен прагне цього, а от
зусиль до здійснення своїх прагнень
прикладають не всі. Заважає звична думка, що
у кожного, мовляв, своя доля, що є люди, яким
у житті щастить, а є нещасливці, і від самих
людей це не залежить. Тому дехто до
пропозиції будувати своє життя за законами
природи, які розкрила соціоніка, ставиться
скептично. Закордоном
люди із соціонікою не знайомі, і тому за
браком інформації саме серед іноземців
виникає недовіра: „Пропозиція надсилати
фотографії для тестування схожа на віру в
гороскопи і пророкування майбутнього за
зірками. Вибачте,
але я в це не вірю.
Мені потрібні
вагомі факти, щоб змінити своє ставлення”. І
цей лист - нормальне явище. Ця людина
зрозуміла, що їй пропонується
допомога у виборі супутника життя, щоб це
був справжній
вибір, і можливість дізнатися,
що за її вибором буде далі відбуватися.
Тільки, не знаючи, як саме відбувається
тестування фотографій, і що за цим стоїть,
тобто не знаючи про типові особливості
психіки і зовнішності, про закономірності
міжособових стосунків, як результату
обміну інформацією між людьми певних типів,
у неї, звісно виникає сумнів та недовіра.
Якщо тисячолітній досвід астрології, магії
та інших гадань не давали і не дають бажаних
результатів, бо як більшість сімей
розлучались, так і розлучаються, то як тоді
довіряти молодій науці? Чому тестування
фотографій викликає підозру? Адже
зовнішність – це проявлена суть. Ще
основоположниця соціоніки Аушра
Аугустинавічуте помітила закономірності
психічних якостей і зовнішніх ознак – рис
обличчя, статури, особливості рухів і ходи.
І до визначення соціонічних типів
підходила комплексно, використовуючи тести,
спілкуючись із людиною, спостерігаючи за її
поведінкою і аналізуючи риси зовнішності.
Анатолій Гречинський, спостерігаючи за
людьми різних типів протягом більш як 20-ти
років, виділяв окремі зовнішні ознаки,
притаманні певним типам, узагальнював ці
ознаки стосовно кожної психічної якості.
Вивчаючи поведінку, манеру спілкуватися і
рухатися, навіть тембр голосу і найбільш
вживані слова і фрази людей окремих типів,
розробив власні технології аудіо-візуального
визначення соціонічних типів. У
житті людина може проявляти себе
різноманітно, бо знаходиться у різних
обставинах і виробляє у себе певні звички,
тобто соціальний характер. І така поведінка,
не завжди адекватна вродженому характеру,
може заплутувати тих соціоніків, які
визначають тип за зовнішніми проявами. А от
зовнішність хоч і змінюється, але не так
суттєво. Кожен може відрізнити інтелігента
від селянина, серйозну людину від бомжа, п’яницю
від порядної людини. А як відрізняє,
пояснити важко. Це видно за виразом обличчя,
за якимись загальними ознаками. Так і
визначити за зовнішністю соціонічний тип
легше за фотографіями, ніж спостерігаючи за
людиною у її присутності. Зафіксована мить
дає можливість зосередитися,
проаналізувати скрупульозно всі окремі
риси, повернутися до фотографії знову і
знову, щоб все перевірити і не допуститися
легковажності і помилки. І навчитися цьому
може кожен. А якщо вміти визначати за
зовнішністю психічно-сумісних людей, можна
самостійно вибирати партнерів, стосунки з
якими будуть гармонійними. Але
деякі, чомусь, не довіряють соціоніці. До
того ж люди бояться знати правду, і
носить їх по життю, як тих метеликів.
Якщо не зрозуміють, що вони закономірні
істоти у просторі серед зірок, і підвладні
часу, а час це і відстань, і швидкість, і
енергія. І психіка,
і душа людини – це енергетична субстанція,
і кожна людина має свою енергетику, яка
типова у кожного соціонічного типу. Тому
одні люди притягуються, інших відштовхує
один від одного, тому й стосунки між людьми
певних типів складаються саме в певній
закономірності, тому й гармонія можлива
тільки між сумісними партнерами, коли
поєднується і взаємодіє їх енергетика. І як
Ви упорядкуєте свій простір і час,
наскільки серйозно Ви налаштуєте себе до
життя, таким воно у Вас і складатиметься.
Ваша доля в ваших руках. Людина
пише, що довіряється тільки фактам, а хіба
не факт, що в трансформаторі проходить
потужний струм енергії, тільки звідкіля
вона може знати, що він там є, доки не торкнеться оголеного
проводу. Вона бачить трансформатор, а
все, що він пропускає -
ні, і думає, що тільки він є фактом. Так
само вона бачить людину тільки зовні, а її
енергію - ні. Не
знає потенціал і можливості тієї
людини, яку обирає, і діє наосліп. Отож не
знатиме, які стосунки будуть керувати
ними. А їх існує 16, і кожні мають свій
характер, і кожні по-своєму
незвичайні, і кожні по-своєму
відбиваються на людях. Залежно від
відстані, яку люди вибирають: пасажира в
транспорті,
купця на базарі, співпрацівника,
друга,
коханого, сім’янина тощо.
До речі,
має ще велике значення, до яких стосунків
людина доросла, іззріла, бо мати дуальні
стосунки - це привілея.
Одна з наших дописувачок висловилася
навіть так: „Дуали – це обранці Бога”. А жити
можна, звісно, у будь-яких стосунках. Ось
тільки, як жити. Можна їздити і на "Запорожці",
і на "Мерседесі". Можна
страждати і терпіти, а можна
насолоджуватися радістю гармонійних
стосунків і рости духовно. Адже саме
психічно доповнюючі люди надають один
одному поштовху до розвитку, удосконалення.
Тільки дуальні стосунки завжди приємні. І
відчуття гармонії стосунків, коли хочеться
бути якомога частіше разом, спілкуватися,
відчувати врівноваженість, душевний спокій,
атмосферу взаєморозуміння і комфорту не
порівняти ні з чим, це можна зрозуміти
тільки тоді, коли сам відчуваєш дуальність.
Інша дописувачка висловилася так: „Дуальність
забезпечує максимальну можливість щастя в
сімейному житті”. Завітали
до Центру Соціоніки двоє. Виявилися дуалами.
А які проблеми привели їх? Дружина хлопця
просила його повернутися в сім’ю. Він,
розповідаючи про перший період їхнього
знайомства, згадував, яке сильне бажання
він мав до кожної зустрічі, як неймовірно
приваблювала його перша дружина до
одруження і як нестримно притягувало до неї.
А в сім’ї, чомусь, не ладилося. І, відійшовши
із новою подругою від сімейних проблем,
врівноважившись, хлопець почав згадувати
лише приємні моменти до одруження, на перше
місце стало їх кохання, і помилково почав
вважати, що всі сімейні проблеми можна
владнати, розпочавши все наново. Але добре,
що завітав до спеціалістів, які розкрили
йому закономірність минулих стосунків, що
він із здивуванням підтверджував, а також
причини їхнього взаємного притяжіння. Вся
справа у відстані. В тому і полягає оманлива
облудність усіх стосунків, що вони приємні
на далекій психологічній відстані, і стають
нестерпними на близькій. А оскільки
подружжя збільшило відстань, їхнє
спілкування знову стало приємним. Тож обоє
помилково подумали, що сім’ю можна відновити, бо у стосунках ніби все
налагодилося. Хлопцю пощастило, що він
знайшов дуала, і пощастило не втратити
дівчину, з’ясувавши, що чекає на нього, якщо
повернеться до дружини, і якщо одружиться
із новою знайомою – дуалом. Схожий
недавній випадок наздогнав нас із
Єкатеринбурга, коли двоє молодих людей –
він і вона, встигли вчасно згадати про
спеціалістів-соціоніків Центру Соціоніки,
і не зробити помилку, а скільки ж їм
прийшлось вагатися у своєму виборі. На
жаль, не всі ті, хто звертається до Центру
Соціоніки, визначаючи соціонічні типи (свій
і свого партнера), і виявляючи стосунки між
собою, роблять кроки до змін свого життя на
краще. Це тому, що звертаються до
спеціалістів дещо запізно, коли вже важко
наважитись розірватися хоча й дискомфортні,
але звичні стосунки, важко розстатися із
людиною, до якої відчуваєш приязнь та
симпатію. Адже всі стосунки спершу
приваблюють і зацікавлюють, втягують
партнерів у вир то приємних відчуттів, то
незрозумілих образ і проблем. І намагання
вирішити проблеми змушує партнерів багато
думати один про одного, шукати шляхи до
порозуміння, і тільки тоді, коли відчують,
що ніби загнані у глухий кут, що вже хворіти
починають від постійних стресів та
депресій, от тоді вже знаходять той єдино
правильний вихід – розставання. І тільки
після цього вже ціленаправлено шукають
дуалів – відчувши на власному досвіді
соціонічні передбачення. Три
сімейні пари, які перед одруженням були
попереджені про нежиттєздатність тотожніх
стосунків, хто через рік, хто через два
розлучилися. Ще й шкодували: „Чому не
послухали свого часу експертів-соціоніків,
навіщо було отримувати душевні травми,
віднімати один у одного час і здоров’я?” Тож
варто визначати соціонічні типи ще до
знайомства, щоб знати, чи варто розвивати
стосунки, чи краще не поспішати, а
ціленаправлено шукати тільки психічно
доповнюючих партнерів. До речі, ті, хто знає
соціоніку, так і чинять. Вони бажають
познайомитися тільки з дуалами, і партнери
інших типів їх не цікавлять. З нашої
практики хочеться описати один випадок з
інвалідом дитинства першої групи, у якого
не діють руки, і він потребує особливого
догляду – і нагодувати його треба, і одягти,
і помити, і в іншому допомагати в усьому... І
от він замовив підшукати дуала – хатню
робітницю. Почала працювати у нього жінка,
яка щойно розлучилася зі своїм чоловіком. І
відчувши дуальні стосунки, вона була
настільки приємно вражена, що навіть згодна
була на одруження із калікою, із
захопленням коментуючи: „Фізичні вади –
ніщо у порівнянні із приємністю
спілкування і гармонійними стосунками,
особливо у порівнянні із тим нестерпним
життям із чоловіком фізично здоровим, але з
важким характером”. А справа не у поганому
чи гарному характері – справа у психічних
закономірностях, коли психіка обох має
потреби, які не взмозі задовольнити з цим
партнером, і тому люди дратуються,
нервуються, втомлюються, а звинувачують у
цьому один одного. Звичайно,
не з усіма дуалами можна створювати сім’ю.
Важливе значення має і культурний рівень, і
освіта, і уподобання, і спільність
інтересів, і симпатія, авжеж. Тому
спеціалісти визначають тільки, чи сумісні
партнери, а вибір однак залишається за ними.
Вибирайте серед дуалів найкращих, духовно
близьких вам людей, щоб виникло справжнє
кохання між вами, щоб жити вам у повній
ідилії та гармонії, щоб змогли ви
задовольнити всі свої потреби, відчуваючи
радість спілкування і гарний настрій
повсякчас, а притягуватиме вас один до
одного завжди. Наш
співробітник, відчувши дуальні стосунки,
знайомився з багатьма дуалами, доки не
знайшов дружину за особистими потребами.
Розповідає, як присилило відчуття
дуальності народження доньки, яка є теж
його дуал, бо у дуальних сім’ях
народжуються хлопчики того самого типу, як
батько, і дівчатка мають тип матері. От і
насолоджується тепер людина подвійною
дуальністю. Підкреслює, як важко стає йому,
коли дружина з донькою виїжджають на літній
відпочинок до села, і він розуміє, що
психологічно не в силі бути без них. Щодо
статистики, скільком парам ми допомогли
знайти один одного, то кількість насьогодні
ще не така, як хотілося б. 14 пар – це майже
ніщо у порівнянні з тим, скільки людей
шукають один одного. Але ж це залежить вже
не від нас – це залежить від вас – звернетеся
ви до спеціалістів у пошуку дуалів, чи
продовжуватимете довіряти лише власним
відчуттям і робити помилки у житті. Отож,
вибір заворожує і плутає. Ви вибираєте
партнера, і говорите: “Це той найкращий,
найліпший”, і Вам можна вірити, і Ваші вуста
говорять щиро. А з іншого боку, Ви оминули
вибір стосунків. Знайте, що вибравши
партнера, Ви вибрали певні закономірні
стосунки. Залишилося відкрити їх, як карту,
витягнуту із колоди, і подивитися на свій
вибір. На жаль, карта, буває, розкривається
запізно, коли гра вже програна.
22 липня 2003 |
|
Дизайн © 2001 ViVo Studio
|