Соціоніка, знайомство, робота, відпочинок

Виявляємо здатність до професії Робимо підбір кадрів		Визначаємо соціонічні типи Знайомимо дуалів
Наші послуги

приймач

Соціального замовлення

Ці стосунки допомагають при соціальних контактах, сприяють своєрідному розвитку партнерів і розширенню їхніх інтересів. Але не дозволяють особистості цілком реалізувати свої вроджені якості, тому що партнери знаходяться у взаємній залежності і між ними немає повноцінного обміну інформацією. Кожен з них відчуває власну ущербність, дискомфорт і незадоволеність, як собою, так і іншим.

Стосунки соціального замовлення несиметричні: опіка без зворотнього зв'язку. Один з партнерів знаходиться в стані передачі, інший - у стані прийому, і обоє в нерівноправній взаємозалежності. Передавач не повною мірою розуміє діяльність і досвід приймача, але має на нього вплив, надихаючи й активізуючи. Важко сприймаючи інформацію від приймача, вважає її непереконливою, неповною, недоцільною, суб'єктивною і не дуже важливою, зменшує її значення. Це приводить до неоднозначного сприйняття з хибним змістом. Приймач же цілком розуміє передавача, причому навіть краще, ніж самого себе і старанно виконує його завдання, але не здатний на нього вплинути. Інформація від передавача сприймається приймачем легко, об'ємно, здається цінною, не вимагає доказів і запевнянь, і, як через підсилювач, перебільшено. Приймач проявляє і реалізує себе, але при цьому не задовольняє власних потреб.

Передавач, не бажаючи того, гнітить приймача, який відчуває це, але зі своєї сторони хоче догодити передавачу, тому що відчуває свою корисність і необхідність для нього. Підсвідомо передавач стає кумиром для приймача. Це провокує зневагу передавача до приймача, хоча приймач ставиться до передавача великодушно й усе прощає. Стосунки втягують партнерів у прірву взаємозалежності, вирватися з якої майже неможливо.

Такі стосунки можуть бути плідними і конструктивними в роботі, адже передавач, насичуючи позитивною енергією, дає поштовх і силу приймачу, а останній надає необхідну допомогу.

Відчуття стосунків соціального замовлення приймачем

З боку приймача інформація сприймається дуже добре, до найменших тонкощів, він правильно розуміє, вловлює і сприймає кожну думку, тонко і глибоко відчуваючи приховані можливості, таланти і розкриває той потенціал, що, може, лише неясно відчуває сам передавач. Отже, приймач цілком розуміє передавача, але не в змозі на нього вплинути. Він допомагає йому і спрямовує його активність у потрібне русло, одночасно нормалізуючи його стан і життєдіяльність.

Приймач захоплюється передавачем, завищуючи міру його достоїнств. Йому подобається поведінка, манера триматися, вміння легко робити те, до чого прагне партнер, а також стиль викладу думок, його творчий почерк. При цьому дуже прихильно ставиться до свого партнера, відчуваючи певну залежність від нього, бажаючи бути йому корисним, приємним, догоджати і вірно служити йому. Передавач - це та людина для приймача, про яку він піклується, завжди уважний і готовий до послуг. У присутності передавача активізується, намагається в усьому допомогти, мимоволі починає догоджати йому з незрозумілих для себе причин.

Починається це з дрібниць, а потім виявляється все більше, хоча приймач намагається стримувати себе. Але відчуває, що йому важко відмовити в чому б то не було такому авторитетному партнеру. Через це потрапляє в повну залежність від передавача, показуючи свою відданість і майже боготворячи його.

Поруч з передавачем приймач відчуває себе несамостійним. Увага з боку передавача є необхідною умовою психічного комфорту приймача. І тому приймач намагається зберегти передавача навіть ціною втрати самостійності.

При тісному співробітництві психіка приймача знаходиться в стані емоційної напруги, і нервова система розхитується від постійної перенапруги, але прояв агресивності у відношенні до передавача неможливий. Передавач сприймається впевненим і незворушним, благоговіння перед партнером не дозволяє по-справжньому на нього розсердитися.

Партнер-передавач захоплює різними своїми здібностями і навіть зовнішністю. Усе старе, знову почуте від нього, сповнене глибини і значимості, новими відтінками. Нові істини і відкриття сприймаються як щось давно очікуване. Передавача визнає, відчуває себе зобов'язаним: намагається піти назустріч, домагаючись визнання й уваги, співчуває йому, жаліє, робить поступки, допомагає навіть тоді, коли той про це і не просить. Приймач уступає, не відаючи, що це за поступки, не розуміючи, що з ним відбувається і чому його старання приводять до власного приниження. Приймач страждає через необхідність робити поступки, тому що все, що робить передавач, здається приймачу винятково важливим. Але він думає, що передавач не рахується з його інтересами, починає перевиховувати його, але досягти свого не може, той однак не розуміє, чого від нього хочуть.

Разом з тим у поведінці передавача є і неприємні моменти, що дратують приймача. Ті якості, що передавач випинає, для того, щоб, на його погляд, справити гарне враження в колективі і розташувати до себе, проникають у свідомість приймача і будять у нього неясну тягу до активності по викорінюванню тих умов, що примушують передавача страждати чи поводитись так неприродно. Але приймачу незрозуміло, що ж конкретно для цього потрібно робити. Замовлення виявляється не індивідуальним, а соціальним, тобто за ним приховуються проблеми тієї групи людей, в якій знаходиться ця пара.

Нерівноправність позицій приводить згодом до сварок і бажання приймача віддалитися. Але такі стосунки настільки притягальні і так сильно ставлять приймача в залежність, що навіть при найвитонченіших знущаннях і відчутті постійного приниження, коли вже розпач переповнює чашу терпіння, йому однак важко прийняти рішення, щоб розірвати стосунки.

Тільки спільна справа може об'єднати партнерів, і то за умови, що приймач змириться з роллю ведомого і не буде чіплятися до партнера, а просто буде допомагати йому без зайвих слів робити спільну справу. Це можливо тільки в ділових взаєминах, коли передавач - керівник, а приймач - підлеглий. До того ж, він повинен випереджати передавача, приймаючи неординарні рішення.