Соціоніка, знайомство, робота, відпочинок

Виявляємо здатність до професії Робимо підбір кадрів		Визначаємо соціонічні типи Знайомимо дуалів
Наші послуги

передатчик

Соціального замовлення

Ці стосунки допомагають при соціальних контактах, сприяють своєрідному розвитку партнерів і розширенню їхніх інтересів. Але не дозволяють особистості цілком реалізувати свої вроджені якості, тому що партнери знаходяться у взаємній залежності і між ними немає повноцінного обміну інформацією. Кожен з них відчуває власну ущербність, дискомфорт і незадоволеність, як собою, так і іншим.

Стосунки соціального замовлення несиметричні: опіка без зворотнього зв'язку. Один з партнерів знаходиться в стані передачі, інший - у стані прийому, і обоє в нерівноправній взаємозалежності. Передавач не повною мірою розуміє діяльність і досвід приймача, але має на нього вплив, надихаючи й активізуючи. Важко сприймаючи інформацію від приймача, вважає її непереконливою, неповною, недоцільною, суб'єктивною і не дуже важливою, зменшує її значення. Це приводить до неоднозначного сприйняття з хибним змістом. Приймач же цілком розуміє передавача, причому навіть краще, ніж самого себе і старанно виконує його завдання, але не здатний на нього вплинути. Інформація від передавача сприймається приймачем легко, об'ємно, здається цінною, не вимагає доказів і запевнянь, і, як через підсилювач, перебільшено. Приймач проявляє і реалізує себе, але при цьому не задовольняє власних потреб.

Передавач, не бажаючи того, гнітить приймача, який відчуває це, але зі своєї сторони хоче догодити передавачу, тому що відчуває свою корисність і необхідність для нього. Підсвідомо передавач стає кумиром для приймача. Це провокує зневагу передавача до приймача, хоча приймач ставиться до передавача великодушно й усе прощає. Стосунки втягують партнерів у прірву взаємозалежності, вирватися з якої майже неможливо.

Такі стосунки можуть бути плідними і конструктивними в роботі, адже передавач, насичуючи позитивною енергією, дає поштовх і силу приймачу, а останній надає необхідну допомогу.

Відчуття стосунків соціального замовлення передавачем

Ініціатор стосунків майже завжди передавач. Він критикує і корегує дії приймача в потрібному для себе руслі, задовольняючи за рахунок його свої цілі, направляючи його активність за своїм бажанням. Сприймає приймача як сліпцяа-виконавця, яким легко маніпулювати. Це сприяє відчуттю власної значимості.

Зарозумілий спокій - відмітна риса передавача у ставленні до приймача. Передавач завжди вважає себе правим, навіть тоді, коли суперечка йде про те, у чому краще орієнтується приймач. Передавачу здається, що аргументи приймача непереконливі, що постійно приводяться не ті доводи. Та й самі доводи не приймаються, а нав'язується власна думка. Мало того, передавач ще намагається і керувати поведінкою приймача. Це тому, що передавач не зовсім розуміє приймача: усе, що зв'язано зі справами приймача, має тенденцію злитися в щось узагальнене, невизначене і розпливчасте, може дивувати, але не дає можливості побачити проблему. Зворотній зв'язок не налагоджується, передавач не чує приймача.

Передавач бачить, як приймач захоплюється ним, така поведінка подобається, навіть заворожує його, і якщо існує симпатія з боку передавача, стосунки швидко набувають неймовірно притягальної сили. Відданість партнера робить приємність, з більшою силою цінуються його пориви, але варто щось не виконати приймачу, як це розцінюється як зухвала відмова і довіра до нього зникає.

Передавач намагається всіма способами заохотити приймача, піклується про нього, підтримує в міру сил. Він ставиться до приймача поблажливо, як до дитини, враховує його думку тільки тоді, коли вона збігається з його особистою. Якщо ж думка приймача відрізняється, то вона ігнорується, відкидається, як не варта уваги. Це відбувається тому, що передавач не розуміє приймача і тому не приймає належним чином. Не бачить і не може бачити реальних потреб партнера.

Невдоволення й агресивність приймача передавач по-справжньому теж не розуміє, і попросту самоусувається, вони так само непереконливі, і на це не звертається увага. Таке неприйняття потреб приймача відбувається тому, що, по-перше, передавач ніколи не відчуває себе винним у взаєминах із приймачем, навіть навпаки, вважає себе благодійником, не бачить причин для каяття совісті, по-друге, не розуміє, через що на нього сердяться, і навіть узагалі не вірить, що на нього по-справжньому ображаються.

У приймача для передавача багато дивного і привабливого. Його дії незрозуміло дивують. Зі справою, що передавачу здається складною і навіть нездійсненною, приймач справляється легко, а з тим, що здається зовсім простим і не потребуючими зусиль для виконання, а лише деякої уважності, не може нічого зробити. Передавач дивується і робить висновок, що приймач робить лише те, що йому заманеться. Вважає, що в приймача щось не виходить через безвідповідальність, розбещеність, норовливість, небажання рахуватися зі справами інших.

Передавачу імпонує бажання приймача зрозуміти і допомогти у важких ситуаціях, але ефективної допомоги, на погляд передавача, не виходить, оскільки він ненароком занижує здібності партнера чи пред'являє до нього підвищені вимоги. Тому починає брати на себе частину зобов'язань приймача, і це приводить до перевтоми передавача і втрати інтересу до свого партнера. Може виникати роздратування через неможливість зрозуміти вимоги і претензії приймача, який починає занадто драматизувати все, що відбувається, намагаючись досягти взаєморозуміння.

Передавач начебто гіпнотизує приймача, командує і стає егоїстичним: задовольняє власні примхи, маючи вплив на приймача, понукає ним, принижуючи його, ствлячись до нього з часткою презирства, легко і вміло використовує його у власних інтересах. Але винуватим себе не відчуває, вважає свою совість чистою.