| |||||||||||
Паралельні
У
цих стосунках немає стійкої психологічної
дистанції. У партнерів налагоджується
контакт і тимчасове взаєморозуміння при
спілкуванні наодинці, але повного
розуміння досягти важко і рівновага
нестійка. А варто з'явитися третій людині,
як губиться взаємний контакт і починаються
гарячі суперечки і "боротьба": кожен
хоче схилити цю людину на свою сторону,
похизуватися своїми достоїнствами. Нікому
не хочеться втратити авторитет в очах
присутніх. Наодинці налагоджується контакт
і взаєморозуміння, а в колективі, малому чи
великому, стосунки знову накаляються до
драматичності. Екстраверт залучає людей
своєю товариськістю, а інтроверт, хоч йому й
імпонує манера поведінки партнера в
товаристві, його сердечність і теплота,
проте все більше відсторонюється. Стосунки
стають формальними, з'являється настороженість. Без третіх зайвих
відбувається зближення. Коли
немає конкретних справ, виникає враження
ідилії: можна поговорити про сенс життя,
високі матерії, і зрозуміти один одного в
найтонших абстракціях при розслабленому
філософствуванні чи критичному розгляді
подій. Відчуття ідилії спілкування - те
основне, що приваблює партнерів на перших
етапах спілкування. Вся ідилія руйнується,
коли починаються дії. Якщо партнерам завжди
цікаво обмінюватися думками, то важко
знайти підтримку в справах. Тоді кожен в
іншому бачить загадкову особу, якій не
одразу довіряє, бо вбачає хитру,
завуальовану підступність в поведінці або
насмішку. При спільній праці партнери
заважають один одному, здається, що разом
неможливо щось робити, не визнаються ні
мотиви, ні методи іншого. Незважаючи
на взаємний інтерес і спільність поглядів,
партнери часто сваряться через дрібні
протиріччя, яким схильні надавати занадто
багато значення. Вип’ячуванням
недоліків і невмінням підтримувати
ініціативу іншого вони гасять активність у
будь-якій діяльності. Таким
партнерам краще працювати окремо, оскільки
вони постійно звертають увагу на дрібні
промахи один одного. За тими самими словами
в партнерів прихований зовсім інший зміст.
Те ж саме і з нормами поведінки. Тому і
виникають непорозуміння у спілкуванні і
спад активності в загальній роботі. Після
бурі раптових непорозумінь виникає взаємна
жалість і бажання заспокоїти партнера. Адже
причини нервових штормів незрозумілі,
конфлікт, здається, відбувається сам по
собі, без вини партнерів. Нервозність
виникає не тільки поверхово, а відбувається
і внутрішнє напруження і бажання обірвати
стосунки, а відкіля це приходить,
незрозуміло. Починають обманювати,
ухилятися від взаємних обов'язків,
перекидають один одному обов'язки, тому що
кожен з них не впевнений, що зможе це
зробити. Такий стан виникає під впливом
стосунків, наодинці кожен, не задумуючись,
виконував би подібні задачі. Такі
взаємини можна терпіти тільки на певній
відстані. При більш близькому і тривалому
контакті настає втома і роздратування
через затяжні сварки і з'ясування стосунків.
|
|
Дизайн © 2001 ViVo Studio
|