| |
Коханий чи дуал
Соціоніка показала суть дуальності і
дуала. А кохання? Ми захоплюємося, втрачаємо
здоровий глузд, стаємо володарями світу,
зникають вороги, кожна небажана людина
сприймається як друг, недовірі інших
протиставляємо поблажливість, робимо кроки,
які можуть цілком змінити наше життя, для
нас немає перешкод – все можливо, все
долається, і по-іншому просто не може бути,
тому що ми кохаємо. Кохана людина – наш
ідеал, образ, створений нашими відчуттями, і
ми знаємо, що пробачимо їй будь-які
неузгодження, примхи, і пробачаємо…
Ми приймаємо кохану людину, тому що вона
нас влаштовує, тому що відповідає нашому
образу та потребам. Непередбаченість появи
в образі невідповідних якостей викликає
біль і руйнує образ, призводить до
непорозумінь. Образ – шаблон ідеального
партнера, і коли обрана людина не
відповідає йому, образ руйнується - кохання
не відбулося.
Людина в іншій завжди шукає позитивні
якості, і не отримавши їх, починає звертати
увагу лише на негативні. І як людина не
намагається повернути втрачені відчуття чи
змінити себе і свого супутника - минуле не
повертається, і виправити ситуацію
неможливо. Існування разом продовжується
по інерції на колишніх почуттях і
згадуванні тих приємних моментів, що зв’язували
їх у їхньому коханні.
Партнери стикнулися з дійсністю життя.
Виникла необхідність розібратися, де вони
загубили один одного. Причина в тому, що ми
втрачаємо зв’зок з собою і не даємо
можливості відчути радість в сумісному
житті іншому, коли діємо в протиріч
власному бажанню мати свого ідеального
партнера. Що таке – ідеальний партнер? Це –
дуал. І поняття кохання і дуальність мають
споріднені значення, кохання без
дуальності – не кохання.
Закохатися можна в будь-кого. Часто одного
погляду на чиюсь зовнішність буває
достатньо, щоб виникла закоханість, а з нею
і статевий потяг. Адже існує не тільки
психічна а й фізична доповненість, тому що
людина половинчаста як у фізичному так і в
психічному відношенні. У стані закоханості
і партнер здається ідеальним і стосунки
приємними. Але не даремно існує поговірка:
“Від любові до ненависті – один крок”. При
подальших більш тісних взаємодіях при
спілкуванні виникають непорозуміння,
напруженність, ніяковість, знервованість,
здається, що нас не розуміють, не відчувають.
Це тому, що інформація передається і
сприймається неадекватно. Ми говоримо одне,
а розуміють нас по-іншому. Наші коханий чи
кохана в цьому не винні - просто вони
очікують інших слів, а в наші слова
вкладають власні, відмінні від наших
поняття. На одні і ті ж самі стимули реакція
може бути зовсім різною. Кожен з партнерів
має належну, характерну для нього поведінку.
І у подружньому житті, коли між партнерами
необхідна кооперація і певні зобов’язання,
виникають розчарування, які ведуть до
взаємного відчуження і розуміння, що поруч,
на жаль, не та людина. Певний час ще думають,
що зможуть притертися, притерпітися.
У дуалів такої потреби немає.
Звичайно, дуальність - це не панацея, а
лише перший крок до створення
взаємодоповнюючих стосунків. А далі мають
вплив безліч не менш значимих чинників -
інтелектуальний, соціальний, культура,
матеріальне становище тощо.
Соціоніка не ставить почуття в якісь
рамки, за які не варто виходити, а визначає
кохання як почуття, в якому присутні знання
партнера і себе, культура спілкування для
гармонізації стосунків, піклування,
відповідальність, взаємоповага,
взаєморозуміння, взаємодопомога,
взаємопроникнення і багато-багато іншого “взаємо”.
Власне, це знову-таки психічна доповненість
двох людей. Саме вона дає їм можливість
реалізуватися, здолати всі бар’єри на
шляху до повної гармонії.
Вишуканий і багатий різноманітними
відчуттями секс є тільки між дуалами.
Енергетичний обмін при спілкуванні, який
відчувається як душевна приємність,
посилюється різнобарвністю почуттів при
простому дотику – варто взяти за руку, або
ненароком торкнутися, як приємна тепла
хвиля чудової енергії охоплює, пронизує
тіло й зігріває душу. Такими сексуальними
відчуттями можна насолоджуватися
повсякчас і будь-де.
А хіба можна описати безмежну гамму
відчуттів при близькості? В цьому
впевнитися можливо лише реально з дуалом,
коли співають у гармонії не тільки тіла, а й
душі. І кожного разу – нові відчуття, не
схожі на попередні, - такий секс не вичерпує
себе і не набридає, не втомлює, а насичує.
Різноманітність і новизна раз у раз.
Повноцінний енергетичний обмін оздоровлює
і тіло і душу. Все ширше розкривається й
глибше пізнається незвідане – бездонний
світ безмежної насолоди. І невимовних
відчуттів. А найголовніше, що відчуваєш
вільність, немає скутості, побоювання, що не
так щось зробиш, думки відображають
відчуття, фантазіям немає меж. І
енергійність переходить у почуття
млосності, приємної розслабленості,
солодкої знемоги, що знову переходить у
енергетичний підйом. Приємність сексу не в
техніці і не у фізичних даних, а в безмежних
у своїй різноманітності відчуттях. Ті, хто
хоч раз потрапляв у обійми дуала, іншого
партнера не забажають. І якщо існує спражнє
кохання, воно можливе лише з дуалом.
Дізнаєтесь більше з книги “Знайди
гармонію в житті”
|
